Фінансова інклюзивність як складова фінансової стійкості в Україні

Анотація

У статті досліджується роль фінансової інклюзії у зміцненні фінансової стійкості в Україні, враховуючи з одного боку виклики післявоєнного відновлення, що потребує значних інвестицій та розвитку внутрішніх джерел фінансування, а з іншого — збільшення доступності високоризикових інвестиційних можливостей, таких як криптовалюти. Це вимагає підвищення фінансової обізнаності та грамотності різних верств населення для ефективного управління ризиками та можливостями при споживанні фінансових послуг. Гіпотеза дослідження передбачає, що покращення фінансової інклюзії та фінансової освіти дозволить громадянам ефективніше протистояти фінансовим потрясінням. Фінансова інклюзія визначається через три ключові компоненти: доступність, захист прав споживачів та фінансову освіту. Автори аналізують, як доступ до фінансових послуг і продуктів може сприяти фінансовій стабільності та які заходи і політики можуть бути впроваджені для покращення інклюзивності. Посилення фінансової інклюзії та фінансової освіти може значно покращити індивідуальну фінансову стійкість громадян завдяки розширенню доступу до фінансових послуг та посилення захисту прав споживачів. Аналіз ініціатив Національного банку України виявляє три основні стратегічні напрямки: розвиток цифрової фінансової інфраструктури, впровадження автоматизації та безпаперових технологій, а також відновлення інфраструктури на деокупованих територіях.

Незважаючи на ці зусилля, стратегія демонструє помітні обмеження, оскільки не надає належної уваги фінансовій освіті та цифровій грамотності. Хоча деякі ініціативи з фінансової освіти, такі як веб-сайт HARAZD, були реалізовані, вони не змогли викликати значного суспільного інтересу чи широкого залучення громадськості. Серйозне занепокоєння викликає те, що нинішній підхід, орієнтований на діджиталізацію та автоматизацію, може ненавмисне дискримінувати вразливі демографічні групи, зокрема людей похилого віку, осіб з інвалідністю та мешканців сільської місцевості. Ці групи потенційно можуть бути позбавлені доступу до основних фінансових послуг, тим самим підриваючи фундаментальні цілі фінансової інклюзії. Авторами підкреслюється необхідність розробки комплексних програм фінансової освіти та розвитку діджиталізації фінансових послуг для забезпечення доступу до них різних демографічних груп, що є ключовим елементом для досягнення стійкості фінансової системи та сприяння економічному розвитку країни.