Інституційне забезпечення резилієнтності водогосподарського комплексу України
DOI:
https://doi.org/10.37659/2663-5070-2024-13-20-28Ключові слова:
водокористування, ризики та загрози, інституційне середовище, резилієнтність, адаптивність, стійкість, інтегроване управлінняАнотація
Стаття присвячена дослідженню інституційного середовища водокористування з метою посилення резилієнтності водогосподарської сфери в умовах зовнішніх ризиків і загроз, виявленню недоліків та прогалин в існуючих інститутах водокористування та розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо їх удосконалення Проаналізовано роль та особливості взаємодії формальних і неформальних інститутів, що регулюють доступ, розподіл та використання водних ресурсів. Особлива увага приділена виявленню ключових бар’єрів та можливостей для підвищення адаптивності системи управління водними ресурсами, зокрема шляхом подальшого впровадження інтегрованого підходу, який забезпечує збалансування інтересів різних водокористувачів.
Розглянуто механізми удосконалення інституційного забезпечення водокористування, які спрямовані на підвищення стійкості, адаптивності та здатності до трансформації водогосподарського комплексу України. Запропоновано комплекс науково обґрунтованих рекомендацій щодо реформування як формальних, так і неформальних інституцій, розвитку механізмів міжвідомчої координації, залучення зацікавлених сторін та впровадження інноваційних технологій, що сприятиме посиленню резилієнтності водного сектору.
Посилання
North, D. C. (1990). Institutions, institutional change and economic performance (152 p.). Cam-bridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678
Ostrom, E. (2015). Governing the commons: The evolution of institutions for collective action (280 p.). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781316423936
Baumol, W. J. (1986). Review of The Economic Institutions of Capitalism, by O. E. Williamson. The RAND Journal of Economics, 17(2), 279–286. https://doi.org/10.2307/2555390
Adger, W. N. (2006). Vulnerability. Global Envi-ronmental Change, 16(3), 268–281. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2006.02.006
Folke, C., Hahn, T., Olsson, P., & Norberg, J. (2005). Adaptive governance of social-ecological systems. Annual Review of Environment and Resources, 30, 441–473. https://doi.org/10.1146/annurev.ener-gy.30.050504.144511
Хвесик, М. А. (Ред.). (2019). Інтегроване управ-ління водними ресурсами України (419 с.). Київ: Державна установа «Інститут економіки при-родокористування та сталого розвитку НАН України».
Бистряков, І. К. (Ред.). (2022). Сталі фінанси: те-орія, методологія, практика (440 с.). Київ: Дер-жавна установа «Інститут економіки природо-користування та сталого розвитку НАН України».
Хільчевський, В. К., Гребінь, В. В., & Забокрицька, М. Р. (2024). Управління річковими басейнами: навчальний посібник (236 с.). Київ: ДІА.
Інтегроване управління водними і земельни-ми ресурсами на меліорованих територіях: Монографія. (2016). (784 с.). Київ: Аграрна наука.
Левковська, Л. В., Мандзик, В. М., & Митрофано-ва, О. М. (2020). Теоретичні засади формування системи сталого водозабезпечення в умовах екологічних обмежень. Економіка природоко-ристування і сталий розвиток, 7(26), 32–39. https://doi.org/10.37100/2616-7689/2019/6(25)/4
Голян, В. А., Сакаль, О. В., & Третяк, Н. А. (2015). Упорядкування водоохоронних зон як важлива передумова охорони вод від забруднення нітратами із сільськогосподарських джерел: інституціональне забезпечення та ідентифікація. Агросвіт, (23), 3–12.
Лібанова, Е. М. (Ред.). (2023). Напрями пово-єнного відновлення довкілля та забезпечення резилієнтності екосистем: монографія (249 с.). Київ: Інститут демографії та проблем якості жит-тя НАН України.
Delgado, A., Rodriguez, D. J., Amadei, C. A., & Makino, M. (2021). Water in circular economy and resilience (WICER) (68 p.). Washington, DC: World Bank. https://dei.gov.ua/post/2512
Хвесик, М. А. (2007). Інституційна модель при-родокористування: Пострадянський формат: Монографія (1386 с.). Київ: Кондор.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
